|
|
З
анексию Босни и Герцеґовини з боку Австро - Угорскей монархиї
почина пред конєц 19. столїтя присельованє Українцох до сиверней
Босни и посавскей Славониї у Горватскей.
Шицко ше то случовало пре чежки економски причини у Галичини
(нєшка львовска и тернопильска обласц України), краю одкадз
приходза Українци. Край бул индустрийно нєрозвити, а пренаселєни
жительством, так же там була велька худоба и велька нєзанятосц
способних роботних людзох.
У тот час ше на України зявює процес националного препороду,
хтори поцискує старе мено Русин, цо го пре свойо интереси
потримовала Австро-Угорска, та ше шири националне мено Українєц.
Вони до Славониї приходза под меном Русини, котра була службова
назва у Австро-Угорскей монархиї, алє их домашнї людзе волаю
Галичанє, по назви краю зоз котрого пришли.
У Славониї Українци населюю околїско Славонского Броду, Канїжу,
Сибинь, Шумече, Слободницу и у меншим числу ише даскельо валали.
Коло Новей Ґрадишки населюю Маґич Малу и Нову Капелу, а коло
Новскей, Липовляни и Нову Субоцку.
Анї у єдним населєню у Републики Горватскей Українци нє творя
50% жительства, та спомнєме лєм даскельо населєня: Липовляни,
Канїжа, Сибинь, Славонски Брод.
Липовляни
Тото
населєнє ше находзи на самей гранїци медзи Славониї и Мославини
на гайзибанскей драги Заґреб- Новска. До Липовлянох ше приселюю
перше Чехи и Словаки, а после того и Українци и Лемки зоз
Галичини и Лемкивщини. Приселєни зоз Галичини маю йасну
свидомосц о припадносци українскей нациї, док приселєнци
зозЛемковщини хасную локалну назву Лемки. Нєшка општина
Липовляни ма коло 4101 жителох, а од того 177 Українци (4,32%) и
3 Русинох(0,07%), цо твори 4,39% популациї.
Сибинь
Валал
ше находзи коло 10 км заходно од Славонского Броду. Приселєнци
до тохо валалу ше населєли зоз заходней України концом 19 - того
и початком 20 – того вику.
Канїжа
Валал
котри лєжи на штред Єлаш поля, на лївим боку рики Сави, блїско
при Славонскому Броду. До того валалу ше Українци приселюю
початком 20. вику зоз заходней , алє и карпатскей України, зоз
котарох: Злочив, Тернопиль, Храст и Мукачово.
Славонски Брод
После
II
Шветовей войни приселюю ше Українци до того индустрийнохо варошу
глєдаюци роботу, бо у валалох нє могли тримац крочай зоз
аутотхоним жительством.Нєшка варош Славонски Брод
ма 64612 жительох,од того 143 Українцох, або
0,22%, и 9 Русинох, або 0,01%, цо твори 0,23% популациї |
